Унікальним явищем серед останніх ремісників була творчість Григорія
Ксьонза (1874—1946). Навчався він у миргородського іконописця
Михайла Химочка, працював у Отришка (Ромни) та Рудича (Хомутець),
а десь із 1923—1924 року — вже самостійним майстром. Збереглося
дещо з його церковного живопису, але для нас більшу вартість становлять
його портрети, які він виконував для міщан і селян Миргорода та
багатьох навколишніх сіл. На них сповнені власної гідності персонажі
позують спокійно і урочисто, як перед об'єктивом фотоапарату.
3 натури Ксьонз малював тільки голови та руки. Модельовані вони
доснть протокольно, на відміну від пейзажного тла з його соковнтимн
зеленими і синіми кольорами та одягу, його декоративних деталей
(вишиті сорочки, плахти, парчеві фартухи). Це справжні сільські
репрезентативні портрети.
Кім Скалацький.
|
|
|||||||||||||||||
)
)
)
)
)
)
